Мед-Л

Відгук
про застосування апарату “Хівамат-200″
у Лікувально-реабілітаційному центрі ім.В.Т.Гуца Державної служби автомобільних доріг

Апаратом “Хівамат-200″ (Хивамат 200 / Hivamat 200) сьогодні користуються в клініках Німеччини, Росії, Білорусі та інших європейських країн. Для України він є відносно новим. “Хівамат-200″ є різновидом апаратного масажу. Він був створений у Німеччині у відділенні фізичної терапії міської лікарні міста Амбер на початку 80-х років.
Фізичним лікувальним фактором виступає змінне електростатичне поле. Таке поле виникає між заряженими електродами, що розділені між собою ізолятором. При використанні апарату “Х” одним заряженим електродом є поверхня шкіри хворого, іншим - поверхня шкіри масажиста, а ізолятором - спеціальні тонкі вінілові рукавички, що надіті на кисті рук масажиста. Електростатичне поле виникає в місці максимального наближення шкіри хворого та ізольованих рукавичками рук масажиста. Величина поля зростає під час руху руки масажиста по шкірі пацієнта. Аппарат “Хівамат-200″ генерує змінне електростатичне поле з частотою від 5 до 200 Гц. Напруга максимальна до 500 вольт, що відповідає 100% дози. Інтенсивність напруги поля може змінюватися від 0 до 100% з дискретністю у 10%.

При дії змінного електростатичного поля тканини пацієнта притягуються і відпускаються у ритмі заданої частоти, відбувається ритмічна деформація тканин, виникає ефект рівномірного масажу. Результата дії змінного електростатичного поля називають “глибокою осциляцією” (німецька термінологія), а ще “електростатичним вібромасажем” в літературних джерелах Росії та Білорусі.

Дослідженнями останніх років доведені знеболюючий, антиспастичний (детонізуючий), протинабряковий і трофіко-регенераторний ефекти мануальної дії за допомогою системи “Хівамат-200″

З початку 2005 року по грудень 2006 за допомогою апарату “Хівамат-200″ проліковано 35 хворих (причому двоє пройшли два курси з інтервалом приблизно в 1 рік), із них
З рефлекторним м”язово-тонічним синдромом остеохондрозу - 5 хворих

З синдромом плече-кисть - 1

З розривом волокон м”язів гомілки - 1

Реабілітація після консолідованих переломів гомілок та кісток ступні - 4 хворих

З посттравматичним нейродистрофічним синдромом - 3 (2 з них пройшли два курси) хворих

З посттравматичним артрозом внаслідок оперативного лікування перелому гомілки - 1

З артрозом гомілкоступневих суглобів - 2

З наслідками гемартрозу колінного суглоба - 1

З лімфедемою внаслідок рецидивуючої бешихи - 3

З хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок - 8

З ангіодистонією та мігренню - 6

Так як в умовах нашого лікувального закладу майже всі пацієнти разом з процедурами апаратної фізіотерапії отримують бальнеологічне лікування, процедури ЛФК (медикаментозне лікування застосовується рідше), то ізольований вплив електростатичного вібромасажу оцінити немає можливості.

Для лікування були використані методики, наведені у посібнику для лікарів МОЗ Російської Федерації “Применение системы “Хивамат-200″ в клинической практике” за 2002 рік.

Пацієнти з м”язово-тонічним синдромом остеохондрозу (це 4 чол. з болями та обмеженням рухів у шиї та плечовому поясі та один з болем та відчуттям спазму м”язів передпліччя та плеча) оцінювали біль за візуальною аналоговою шкалою болю до курсу лікування у 8-5 балів, після лікування - у 2-0 балів. Відмічали також значне поліпшення рухливості у плечовому поясі, в шийному відділі хребта, ліктьових суглобах.

Пацієнт з синдромом плече-кисть відмітив зменшення набряку у кисті, значне зменшення болей та парестезій у руці (отримав 7 процедур).
Хворі з мігренню за час лікування (по 7-10 процедур) не мали жодного нападу хвороби, на кінець курсу помітним було поліпшення настрою та підвищення загального тонусу. Подальший перебіг хвороби після виписки невідомий.

Пацієнтам з набряками на ногах незалежно від діагнозу перед курсом лікування проводилися виміри обхвату нижніх кінцівок в районі гомілкоступневого суглоба, нижній третині та посередині гомілки. У пацієнтів, що проходили реабілітацію після зняття гіпсової пов”язки (троє хворих з переломами нижньої третини гомілки отримали по 10 процедур) спостерігалося зменшення обхвату ступні на 1 см на рівні гомілко-ступневого суглоба і на 0,5 см - в нижній третині гомілки, а також швидке відновлення рухів у суглобах та активне відновлення функції ходи майже без болей. У одного (маршевий перелом плюсневої кістки у хлопця 16 років, лікування зразу ж після зняття гіпсової пов”язки) набряк був незначним і практично не змінився, але болі припинилися повністю після п”яти процедур. У пацієнта з розривом волокон м”язів гомілки за 8 поцедур набряк на нозі значно зменшився (обхват ноги в районі гомілкоступневого суглоба зменшився на 1 см, в нижній третині гомілки - на 2 см). Болі припинилися майже повністю, полегшилася хода.

У всіх трьох хворих з лімфостазом внаслідок рецидивуючої бешихи також зменшився набряк (обхват гомілки в р-ні гомілкоступневого суглоба зменшився на 0,5-1 см, в р-ні нижньої третини гомілки - на 1-2 см, лікування тривало 7-10 процедур). У хворих з хронічною венозною недостатністю зменшення набряків не були такими помітними (лише у 2 з 8), але зниження болей та легкість в ногах відмічали сім пацієнтів, що пройшли курс електростатичного масажу. Ніякого ефекту не відчув один пацієнт за три процедури, курс лікування не продовжив.

Щодо хворого з посттравматичним артрозом, то полегшення ходи і значне зменшення болей спостерігалося буквально зразу ж після процедури, але з відновленням навантаження у вигляді звичайного робочого режиму болі і накульгування поверталися.

У хворих з посттравматичним нейродистрофічним синдромом також відчутним було зменшення набряків у ділянці гомілкоступневого суглоба, полегшення ходи та зменшення болей, причому двоє пацієнтів через рік після проходження першого курсу виявили бажання його повторити, так як були задоволені також і віддаленими результатами. Під час першого курсу лікування складало 10 процедур, повторного - лише по 5.

У хворого з наслідками гемартрозу після 5 процедур дещо полегшилася хода та зменшилися болі, але жодним чином не змінився зовнішній вигляд суглоба, не зменшилася зглаженість його контурів і обхват ноги навколо суглоба.

Зменшення болей ( з 3-4 балів до 0-1балу по візуальній аналоговій шкалі болю) і поліпшення рухливості спостерігали обоє хворих з артрозом гомілкоступневих суглобів.
Погіршень, ускладнень, побічних реакцій не спостерігалося в жодного пацієнта.

Власний досвід вказує на ефективність застосування апарату при лікуванні м”язово-тонічних синдромів остеохондрозу, посттравматичних нейродистрофічних синдромів, лімфедем внаслідок рецидивуючої бешихи, реабілітації хворих після зняття гіпсових пов”язок.

лікар-фізіотерапевт. Пендюр Е.П.